Дещо про спілкування з дитиною

1.   Ваше  мовлення повинно бути взірцем для наслідування. Дитині не можна чути неправильну вимову.

2. Не можна сміятися з того, що дитина невірно вимовляє звуки в словах.

3. Не треба повторювати за дитиною, «сюсюкати», закріплювати хибні звуки в словах.

Як організувати спокійне заняття

1.   Не критикуйте дитину і не смійтеся з неї.

2. Підбадьорюйте малюка, кажіть, що в нього все вийде.

3. Спочатку самі покажіть, як виконувати ту чи іншу вправу, потім пропонуйте дитині.

Про найбільш розповсюджені порушення звуковимови

1.   При більш складних випадках дитина використовує в мовленні специфічні звуки. Вона більше спілкується знаками, або покаже, що треба, її мовлення розуміють близькі люди.

2.  Дитина замінює одні звуки іншими.

3. У дитини сформувалася «французька вимова звука | р| . Це може бути пов’язано з недостатнім мовленнєвим диханням або короткою під’язиковою вуздечкою. Якщо цю проблему не виправити, є ризик, що й інші звуки будуть формуватися невірно. Такий звук сам по собі, тобто самостійно, без втручання не виправляється.

Причин  неправильної звуковимови  в дітей з нормальним слухом та інтелектом декілька.

1. Можливо, батьки, розмовляючи з дитиною, наслідують дитячий говір (сюсюкають).

2. Дитині може бути важко відрізняти на слух схожі звуки (при цьому фізіологічний слух в нормі) – це ознака проблем з фонематичним слухом. Тоді фонематичний слух треба розвивати – вчити зосереджуватись на звуках, розрізняти їх. Іноді дитина не помічає, що вимовляє  звуки невірно. Тоді дитині треба дати зрозуміти, де вірна вимова, де ні.

3. Недостатня рухливість губ і язика та погано розвинуте мовленнєве дихання.

4. У дитини виражені дефекти в будові артикуляційного апарату. У цьому випадку вашій дитині потрібні консультації спеціалістів.