12 квітня до 105 річниці віддня народження В. Сухомлинського  встаршій групі "Ягідка" був проведений цикл бесід "Все починається з добра". Відбулася виставка  дитячих робіт до оповідання "Іменний обід".

28 квітня в групі "Бджілка" відбулося заняття на природі, вихователь Фулга І.М. нагадала дітям про творчість В. Сухомлинського та ознайомила з його оповіданнями.

24 травня  в групі № 3 під час прогулянки екологічною стежиною "Таємниці природи" відбулися хвилинки роздуми за оповіданнями В. Сухомлинського "Куди поспішали мурахи?", "Як квіти зустрічають схід сонця", "Соромно перед соловейком" та інші.

17 серпня  в групі "Бджілка" діти розглядали та обговорювали ілюстровану книжечку за творами В. Сухомлинського. 

5 вересня в групі № 3 виховетель Дічкова Т.Д. провела заняття присвячене 105 річниці віддня народження В. Сухомлинського. Провідні ідеї педагога дають підставу стверджувати, що ростити дитину можна лише з розумінням, любов`ю та чуйністю. "У дитинстві закладається людський корінь...". Тому батьки з великим задоволенням створили власноруч книжички за творами В.Сухоилинського для діток. Ці книжички розказують про хлопчиків і дівчаток, про життя рослин і тварин, вчать бачити красу природи тагордість за українську літературну спадщину. 

12 вересня вихованці групи № 5 "Дзвіночки" подорожували осіннім садом, зупинилися і слухали оповідання В.О.Сухомлинського "Яблуко в осінньому саду"

14 вересня дітки групи № 2 "Бджілки" виконали тетралізацію казки "Білка та добра людини".

20 вересня діти групи № 3 "Ягідка" вчилися любити природу за спадщиною В. Сухомлинського.

Консультація для педагогів:

Виховний потенціал казок і оповідань василя сухомлинського для дітей дошкільного віку

Актуальність виховання особистості у сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється необхідністю державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократизації, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здатностей. Як сьогодні забезпечити пошук оптимальних варіантів реалізації цієї проблеми, накреслити перспективу діяльності педагогічного колективу, спрямовану на формування соціально-комунікативних умінь дитини дошкільного віку? Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує освітян на цілісний підхід до особистості та її освіти, визнає за основні пріоритети життєву компетентність та морально-духовний розвиток дошкільника, відображає тенденції до гуманітаризації освіти.

Гуманізація освіти – це відбиття в освітньому процесі тенденцій гуманізації сучасного суспільства, коли людська особистість визнається найбільшою цінністю, а утвердження блага людини є найважливішим критерієм суспільних відносин. Вона полягає у рішучому повороті освітнього закладу до особистості дитини, забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку її задатків і здібностей на основі поваги і довіри до неї, прийняття її особистісних цілей і запитів.

Найяскравішим її представником у вітчизняній педагогіці вважають Василя Олександровича Сухомлинського, який серце віддав дітям і для якого найголовнішим у житті була любов до дітей. Гуманістична сутність концепції виховання Сухомлинського виявляється вже в самому ставленні до дитини. Найперше – це повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і відповідальне ставлення до дитини. Все це відповідає сучасній меті виховання – створити сприятливі умови для розвитку особистості дитини, для її самореалізації.                                       

Як справжній гуманіст, Василь Олександрович розумів і постійно відстоював значущість гармонійності в розвитку особистості. Визначального значення надає В. А. Сухомлинський спрямованості всієї навчально-виховної роботи на формування у дітей високих етичних якостей. Центральний стрижень, без якого немислима гармонійна, всесторонньо розвинена особа, на переконання педагога, - це людяність в людині. Саме до цього стрижня прив’язує він усе, що отримується дитиною в житті. «Пізнання світу починається для малих дітей з пізнання людини». Ці слова актуальні саме тепер, коли педагогічна наука і практика рішуче стали на шлях гуманізації освіти.

В. Сухомлинський писав «Немає двох дітей, однакових за мисленням, за сприйманням навколишнього світу, за індивідуальними особливостями розуму, волі, характеру. Кожна дитина – це особливий, неповторний світ. Виховати особистість, сформувати душу людини можна тільки зрозумівши цей світ, пізнавши всі його тайники» [5 c.128] Саме в дитинстві формуються уявлення про довкілля, накопичуються знання і, що найголовніше, закладаються основи духовності, моралі, засвоюються правила поведінки майбутньої людини в суспільстві. Сумно про це казати, але нині ми переживаємо не лише економічну, а й духовну кризу. Педагогічним ключем до розв’язання проблеми морального виховання вчитель вважав навчання дитини робити добро без прямолінійних вказівок: «Зроби ось так». Він писав: «Будити в дитини почуття, виховувати духовні цінності – це не додаток до навчання, а головне завдання. Духовний розвиток людини починається з розвитку в неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, розум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей, роблять людину більш цікавою і оригінальною. А тому треба вчити дітей любити, поважати, співчувати і вміти виражати ці почуття. Це не менш важливо, ніж учити грамоті, письму і рахунку» [3 с.297].

Моральні цінності за Сухомлинським: бути сьогодні кращим, ніж учора, берегти радість і щастя, бачити поруч людину з її радощами і горем, установлювати взаємини дружби, товариськості, поваги, вірити в людину, підтримувати її. Людина, розвинена духовно, проявляє свої позитивні моральні якості не з огляду на думку інших, а тому, що це іде від її душі.

Один з основних принципів концепції педагога-гуманіста Василя Сухомлинського – принцип орієнтації на кожну дитину як на індивідуальність. Виховати особистість, сформувати душу людини можна тільки зрозумівши цей світ, пізнавши всі його тайники. Сучасна актуалізація спадщини В. Сухомлинського пояснюється об’єктивним зростанням інтересу суспільства до етичних проблем й потребою нового обґрунтуванням моральних цінностей та ідеалів людини третього тисячоліття.

В аспекті дослідження ціннісних орієнтацій людини В. Сухомлинський звертається до духовних джерел народної педагогіки. Витоки гуманістичної педагогіки В. Сухомлинського ґрунтуються на класичній педагогіці та народній педагогічній мудрості. В Сухомлинський писав, що «школа стає осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: Батьківщина, Людина, Матір і рідне Слово».  

У структурі гуманістичних цінностей учений виокремлює кілька рівнів: перший – життя, Всесвіт, Земля, природа; другий – людина, людство, народ, сім’я, колектив; третій – людяність, благородство, доброта, честь, гідність. Всі названі рівні поєднуються у виховному процесі завдяки професійній майстерності педагогів.

Педагогічний колектив нашого закладу дошкільної освіти взяв за мету вивчення і впровадження в роботу з дітьми педагогічної і літературної спадщини Василя Сухомлинського. Вихователі вчать дітей самостійно робити відкриття, пізнавати та любити рідну природу, відчувати гордість за рідну країну, бережно ставитися до життя тварин, птахів, комах; розуміти, що все живе навколо нас потребує нашої допомоги: «Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються у процесі, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу» [3 с.211].

Використання творів В. Сухомлинського відбувається з метою соціалізації дошкільників у триєдиному освітньому векторі «Я – громадянин. Я – сім’янин. Я – професіонал» для реалізації концептуальної ідеї неперервної освіти. Педагогічним колективом поставлені пріоритетні завдання навчально-виховної роботи:

• Формування морально-етичних цінностей у дітей засобами художньо-літературної діяльності;
• Формування громадянськості у дітей дошкільного віку шляхом інтегрування літературної спадщини В. Сухомлинського в навчально-виховний процес.

Педагоги визначили зміст роботи з дитячим колективом:

• З літературознавчого напряму: ознайомлення з творами художньої літератури, розучування авторських та фольклорних творів, проведення ігор-драматизацій, театральних вистав, літературних свят;
• Пізнавально-дослідницького та природознавчого напрямів: заняття-милування, організація екскурсій-подорожей, спостережень в природі, праця в природі, дослідницької діяльності;
• Соціально-суспільного: заняття щодо ознайомлення з працею дорослих, організація дидактичних, сюжетно-рольових ігор на основі отриманих знань про працю дорослих, організація просторово-розвиваючого середовища;
• Морально-патріотичного: заняття з ознайомлення з рідним краєм, проведення фольклорних свят, екскурсій до музеїв та історичних пам’яток, проведення уроків мужності
• Музично-естетичного: музичні заняття з використанням дитячих творів В. Сухомлинського та класичної музики, проведення розваг дорослих та дітей, музично-літературних свят «Стежинами доброти», «Казки чарівного лісу».
• Образотворчого: проведення занять з образотворчого мистецтва за дитячими казками В. Сухомлинського, організація виставки дитячих робіт, виготовлення поробок разом з батьками «Природа і ми».
• Соціально-емоційного: корекційно-розвивальна робота психолога з використанням елементів казкотерапії «Вчимося у казки», проведення театралізованих ігор, ігор-імітацій, ігор-імпровізацій, організація предметно-ігрового середовища груп, психолого-педагогічний супровід батьків та вихованців.

Своїх вихованців педагоги навчають таким правилам людського співжиття:

• Дотримання норм культурної поведінки;
• Спілкування на основі добрих почуттів і взаємин;
• Взаємна ввічливість;
• Усвідомлення себе членом колективу і вміння добре поводитись у колективі;
• Гуманізм, дисциплінованість, витримка, скромність, товариськість, чуйність;
• Позитивна мотивація власної трудової діяльності;
• Повага до праці товаришів і дорослих;
• Бережливе ставлення до природи, шана до землі;
• Дбайливе ставлення до речей.

Діти із задоволенням слухають казки та оповідання В. Сухомлинського на заняттях з ознайомлення з довкіллям, заняттях-милуваннях з природою рідного краю, відповідають на запитання за змістом твору, виводять моральні правила. Практика нашої роботи підтверджує, що філософські твори В.Сухомлинського спонукають дітей до роздумів, до аналізу вчинків героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати їх або, навпаки, чинити по іншому.

Важливе місце у роботі займає взаємодія з батьками. Проводячи лінію співпраці дошкільного закладу і сім’ї у формуванні і духовному зростанні особистості, педагоги залучають батьків до проведення внутрішньо-садових заходів, підготовки та проведенню традиційних родинних свят та розваг: «Посвята в дошкільнята», «Осінній ярмарок», «Родинний вогник», «Стежинами доброти», «Дні добрих справ» Використовують різноманітні форми роботи: анкетування, під час яких дізнаються про поведінку дитини вдома, індивідуальні бесіди та консультації, розміщення в батьківських куточках порад з приводу виховання у дітей загальнолюдських цінностей, виставки спільних робіт батьків і дітей. Проводяться бесіди з батьками з питань створення в сім'ї необхідних умов для становлення особистості дитини, аби в неї могла виробитися правильна соціальна орієнтація, утвердилися почуття рівноправного і повноцінного учасника життя своєї сім'ї, країни, бо, говорячи словами В. Сухомлинського, «сім'я з її взаєминами між дітьми і батьками – перша школа інтелектуального, морального, естетичного і фізичного виховання… Духовне і морально-естетичне багатство сімейного життя – найважливіша умова успішного виховання дитини і в домашніх умовах і в дитячому садку, і в школі».

Аналіз творів В. Сухомлинського актуалізував для нас безліч питань: «Чи зможуть діти зрозуміти твори? Чи зможуть проаналізувати твір і дати свої судження? Як допомогти дитині сприймати певний твір?». Проводячи роботу педагоги розв’язували «філософські проблеми» творів на доступному дітям рівні. Твори В. Сухомлинського спонукають дорослих і дітей до вироблення відповідних висновків, стимулюють бажання дітей наслідувати вчинки героїв або навпаки, вчиняти по-іншому. Осмислення педагогами творів для дітей, допомагає знайти спільну мову з батьками у вихованні їхніх дітей, навчає правильно сприймати дійсність. Творче використання досвіду допомогло педагогам нашого закладу створити свою систему з формування соціально-комунікативних умінь у старших дошкільників

Рекомендовані твори В. Сухомлинського для обговорення з дітьми старшого дошкільного віку за комунікативними ланками

Комунікативна ланка «дитина – сім'я (діти ближнього оточення (сестри, брати)»: Сьома дочка. Тетянка усміхається. Народився братик. Від верби до тополі. Дідусеві кавуни. Яблуко в осінньому саду. Хто розповідає казку бабусі. Чому синичка плаче. Мій жайворонок у віконце полетів. Бабусин борщ.

Комунікативна ланка «дитина – знайомі діти (однолітки, старші, молодші за віком)»: Прийшли провідати хвору. Соромно перед соловейком. Як хлопці мед поїли. Мед у кишені. Чотири аркуші золотого паперу. По гриби. Як ми в лісі знайшли гніздечко. Як Миколка став хоробрим. Юркова квітка. Квітка та вовча паща.

Комунікативна ланка «дитина – незнайомі діти (однолітки, старші, молодші за віком)»: Як Сергійко навчився жаліти. Сергій і Матвій. Хто кого веде додому? Моя мама пахне хлібом. Гойдалка за парканом. Суниці для Наталі. Горбата дівчинка. Дятел і дівчинка. Як діти раділи, а синичка плакала. Красиві слова.

Комунікативна ланка «дитина – сім’я, близькі дорослі (мама, тато, бабуся, дідусь)»: Бабуся відпочиває. Найласкавіші руки. Три пиріжки. Сива волосинка. Тому, що я людина. Хлопчик і хвора мама. Добре слово. Дідусь і Андрій. Лист батькові. Чому мама так хвалить.

 Комунікативна ланка «дитина – знайомі дорослі»:  Байдужість. Кожна людина повинна. Які вони бідні. Найкрасивіше і найпотворніше. Лелеки прилетіли. Краса, Натхнення, Радість. Які ж ви щасливі. Яблуня і світанок. Хай я буду ваша, бабусю. Ледача подушка.

Комунікативна ланка «дитина – незнайомі дорослі»: Скрипка  і місячний промінь. Хустина для бабусі Марії. Дуб дідуся Матвія. Хліб, то праця людська. Скажи людині «Здрастуйте». Важко бути людиною. Людина з гарячим серцем. Навіщо кажуть «Спасибі». Радість у дитячих очах. Задивився і розгубився.…

Література

1. Богуш А. М .Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі. Монографія. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. – 272
2. Гавриш Н. В. Цікава філософія для дітей: методичний посібник для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку - К.:Шк. Світ, 2011. – 128 с
3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори.Т.3– К Рад. Шк., 1976
4. Я розповім вам казку…Філософія для дітей. Василь Сухомлинський; уклад. Сухомлинська О. В. – Х.:ВД «Щкола», 2016, – 576 с.