Результати моніторингу якості освіти
Довідка
за результатами комплексного вивчення стану організації життєдіяльності
дітей раннього віку в групі № 1
На виконання наказу по закладу від 28 березня 2024 року № 40 «Про комплексне вивчення стану роботи з організації життєдіяльності дітей раннього віку в групі № 1» та з метою ознайомлення з системою роботи групи, методами і формами взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу з 15 по 19 квітня 2024 року проводилась комплексне вивчення в групі № 1. Вивчення здійснювала комісія у складі:
Голова комісії – Гречишкіна О.О., директор закладу
Янкова А.В., вчитель-логопед
Фулга І.М., вихователь
Під час перевірки вивчались наступні питання:
1. Аналіз ведення документації вихователем групи.
1.1. Відповідність встановленим нормам ведення ділової документації.
1.2. Якість перспективного та календарного планування.
2. Організація предметно-розвивального середовища групи.
2.1. Дотримання загальних вимог (педагогічні, естетичні, гігієнічні) при створені розвивального середовища.
2.2. Моніторинг розвивального середовища.
3. Організація освітньої роботи з дітьми.
3.1. Організація роботи з фізичного виховання.
3.2. Організація навчально-пізнавальної діяльності.
3.3. Організація ігрової діяльності.
4. Аналіз роботи з батьками.
У ході перевірки здійснено аналіз документації вихователя Розум'як М.В. та виявлено, що ділова документація оформлена відповідно до номенклатури справ закладу. В групі наявна наступна документація: журнал відвідування, журнал безпеки дитини, листок здоров'я, протоколи батьківських зборів, робочий зошит, зошит самоосвіти, календарне та перспективне планування. Відповідна документація естетично оформлена, ведеться охайно та вчасно заповнюється.
Планування освітнього процесу ведеться згідно з вимогами освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина». При плануванні педагогом враховується віковий склад групи, рівень оволодіння дітьми знаннями, навичками та вміннями, що забезпечує оптимальні умови для розвитку дошкільників. В основному прослідковується послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм віковим та індивідуальним особливостям, різноманітність видів діяльності.
Наявна відповідність між перспективним та календарним плануванням. Календарне планування відповідає встановленим вимогам: зазначається форма дитячої діяльності, мета, обладнання, необхідне для її організації. Хід занять складається у вигляді конспекту, що відповідає рівню професійної майстерності педагога.
Змістове наповнення, добір методів, прийомів, засобів їх реалізації на заняттях забезпечується впровадженням у освітню діяльність різноманітних видів занять: інтегровані, комплексні, комбіновані.
Для здійснення освітнього процесу в групі створено належне предметно-розвивальне середовище. Центри дитячої активності предметно-практичної, пізнавальної, художньої, мовленнєвої, фізичної доцільно розташовані з урахуванням вікових особливостей. Для організації ігрової діяльності в групі створені осередки для різних видів ігор: природи, народознавства, фізичної культури, сенсорики, «кухня», «магазин», «автомобілі», «театральний». Вихователем групи в достатній кількості зібрана методична література відповідно до вікової категорії дітей.
В групі створено оптимальні умови для організації образотворчої та трудової діяльності. Відмічена наявність матеріалу з образотворчої діяльності: стандартні набори для малювання, ліплення, аплікації. В наявності обладнання для організації господарчо-побутової праці та праці в природі.
Проте, існують певні недоліки:
1. Епізодично прослідковується проблемні питання, над вирішенням яких працює вихователь групи.
2. Не завжди планується індивідуальна робота з дітьми.
Причини:
1. Не дотримання плану самоосвітньої діяльності вихователем групи.
2. Недостатня увага приділяється плануванню та проведенню індивідуальної роботи з дітьми.
Якісний аналіз свідчить про належний рівень організації освітнього процесу в групі. Освітня робота здійснюється вихователем Розум'як М.В. відповідно до програмових завдань з урахуванням умов розвивального середовища, потреб та інтересів дітей.
Систематично і планомірно здійснюється фізкультурно-оздоровча робота в групі. В режимі дня передбачені різні види рухливої активності. Ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри та фізкультурні розваги проводяться відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Заняття з фізичної культури мають чітку мотивацію на зміцнення здоров'я.
Перевіркою встановлено, що педагог при плануванні занять використовує рекомендації та методики Г.Домана, Н.Гавриш, Г.Біленької.
З метою формування бережливого і дбайливого ставлення дитини до власного здоров’я, прищеплення навичок особистої гігієни в режимі дня передбачені «валеологічні хвилинки», тематичні бесіди. Під час зазначених форм роботи вихователь створює мотивацію на пріоритети здорового способу життя, привчає дітей відповідально ставитись до свого здоров’я, як найвищої людської цінності.
Разом з цим перевіркою встановлено ряд недоліків:
- спостерігаються випадки перевищення терміну проведення занять, що спричиняє скорочення фізичних пауз між заняттями;
- недостатня робота приділяється практичному застосуванню знань з валеології;
- відсутня системність в роботі з батьками з фізичного виховання дошкільників.
Причини:
1. Не дотримуються методичні вимоги щодо терміну проведення занять в групі раннього віку.
2. Недостатньо використовуються практичні методи з метою закріплення знань у дітей основ здоров'я.
Питання розвитку пізнавальної активності дітей здійснюється в руслі системного підходу. Встановлено, що вихователь групи значну увагу приділяє розвитку пізнавальних інтересів дошкільників і здійснює його відповідно до вимог програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».
Аналіз роботи дозволяє констатувати той факт, що вихователь групи педагогічну діяльність спрямовує на розвиток здатності дитини до пізнання навколишнього світу через розвиток психічних процесів.
В групі створені сприятливі умови для гармонійного поєднання інтелектуального розвитку дитини з її фізичним, соціально-моральним, емоційно-вольовим, креативним, естетичним розвитком.
Діти орієнтуються в основних станах погоди і розуміють залежності між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин; називають рослини (1 – 2 назви) і тварин найближчого оточення, співвідносять форму об’єктів природи з геометричними фігурами. Аналіз результатів перевірки показав, що діти даної вікової групи виявляють інтерес до логіко-математичної діяльності. Правильна побудова системи індивідуального та групового навчання з урахуванням особливостей психічного розвитку дитини забезпечують ефективність освітнього процесу. Для стимулювання дітей до розумової діяльності вихователь доцільно використовує навчально-ігрові ситуації, дидактичні ігри, практичну діяльність. Малюки засвоїли поняття «один-багато».
Робота з розвитку мовлення здійснюється в різних видах діяльності: на спеціально організованих заняттях, в ігровій, трудовій, художній діяльності та під час різних режимних моментів. Це сприяє збагаченню та активізації словника дітей.
Результативність роботи прослідковується під час організації сюжетно-рольових ігор, в яких діти вдало взаємодіють за допомогою мовлення, будують прості діалоги. Малюки драматизують знайомі казки за допомогою дорослого, використовуючи фігурки настільного театру, в самостійній діяльності використовують знайомі вірші та потішки.
Дитячі роботи є частиною предметного середовища. В групі відведене місце для виставок-експозицій дитячих робіт, що дає змогу батькам простежити творче зростання своєї дитини.
На заняттях педагог вдало забезпечує умови для розвитку технічних навичок, творчої самореалізації дітей. У малят сформовано стійкий інтерес до образотворчої діяльності, що проявляється в активності та зацікавленості дітей у виконанні робіт. Діти виявляють спостережливість, довільність уваги. Організація і проведення ігрової діяльності забезпечена раціональним розташуванням предметно-розвивального середовища в групі для стимулювання пізнавальної, творчої та фізичної активності дітей. Ігрова діяльність охоплює різні види ігор: ігри з правилами (дидактичні, рухливі), творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, конструктивно – будівельні). Організовуючи певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь дбає про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їх інтересів, ігрових уподобань, добирають прийоми залучення дітей до гри. Найбільше уваги вихователь приділяє організації дидактичних та рухливих ігор, інтегруючи їх у різні форми організації навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої діяльності .
Спостерігаючи за ігровою діяльністю вихованців групи раннього віку, слід зазначити, що малюки розрізняють різні види ігор, відрізняють гру від іншої діяльності Діти вміють гратися самостійно та організовано, з допомогою дорослих розв’язувати елементарні проблеми, вдало використовують предметні та рольові замінники.
Для розвитку пізнавальної активності вихователь Розум’як М.В. доречно використовує різноманітні настільно-друковані, розвивальні ігри, що містять широкий діапазон знань, як за складністю так і за різноманітністю характеру. У своєму арсеналі вихователь має достатню кількість дидактичного матеріалу, об’єднаного за освітніми напрямами.
Освітній напрям «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі»
Дидактичні ігри «Кольори», «Добери колеса до машин», «Знайди гараж тракторцю», «Математичні грибочки», «Три ведмеді», «Кольорові чашечки», «Збираємо яблучка», «Що схоже на сонечко», «Добери чашку до блюдця», «Залатай латку одягу», «Великий маленький», «На що схожий предмет», «Знайди латку для шапки», «Кольорове прання», «Підбери шапку до рукавички», «Прикрась ялинку», «Вгорі – внизу».
Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»
Дидактичні ігри «Овочі та фрукти», «Нагодуй котика та собачку», «Де чия мама», комплекс дидактичних ігор «Золота осінь», «Екологічний світлофор», «Від чого планета радіє, а від чого сумує», «Чим багата земля», «Що нам осінь принесла», «Від зими до літа», «Ознаки весни», «Комахи», «Кому потрібне сонечко», «Хто що їсть», «Весняний одяг», «Осінні квіти у квітнику», паспорт кімнатних рослин, коло Лілуйя «Де чий шматочок», комплекс дидактичних ігор «Красуня Весна».
Освітній напрям «Дитина в соціумі»
Дидактичні ігри «Корисна та шкідлива їжа», «Знайди колір світлофора», «Сортуємо сміття», «Кому потрібна вода», «Назви одним словом», «Права дітей так чи ні», «Зваримо борщ чи компот», «Знайди пару», «Магазин», «Продуктові відділи», «Непродовольчі вироби», «Професії», «Розумний вибір товарів», «Вивчаємо частини тіла», «Складемо пожежну машину», «Корисна та шкідлива їжа», «Оціни вчинок», «Мої емоції», комплекс дидактичних ігор «Моя країна Україна», комплекс дидактичних ігор «Державні символи України», «Мова яка», «Українці які», «Яка твоя Країна».
Освітній напрям «Мовлення дитини»
Кола Лілуйя «Я люблю їсти що?», «Я люблю що?», «Я годую (кого)?», «Я одягаю (що)?», мнемодоріжки «Праця восени».
Освітній напрям «Гра дитини»
Настільні дидактичні ігри «Лото в картинках», «Птахи», «Транспорт», «Дорога для машин», «Світлофор». Спортивний інвентар.
Демонстраційний матеріал
Розмовляємо за картинами Н.Гавриш, пори року «Осінь» «Зима» «Весна» «Літо», сюжетні картини «Розвиток мовлення дітей раннього віку», «Весняні спостереження», «Розповідаємо дітям про дерева та кущі», «Вивчаємо вірші за мнемотехнікою: «Фрукти та ягоди», «Овочі», «Про себе дбати - лиха не знати», «Загадки на тему мінної безпеки».
У групі створені необхідні умови для організації роботи із батьками. В батьківських куточках в наявності теки, в яких підібрано різноманітні консультативно-інформаційні матеріали для батьків. Інформація систематизована за розділами: педагогічні, психологічні, медичні консультації тощо, що дозволяє організовувати роботу з пропаганди педагогічних знань на достатньому рівні. Активна взаємодія відбувається через спілкування у вайбер-групі та у групі закладу на фейсбуці.
Аналіз планів показав, що планування роботи з батьками педагог здійснює систематично та з урахуванням вікових особливостей дітей, напряму роботи закладу та відповідно до річного плану ЗДО. Батьківські групові збори у закладі плануються і проводяться за єдиною тематикою з урахуванням віку дітей та згідно графіку. Про налагоджений контакт вихователя з батьками свідчать спільна діяльність щодо естетичного оформлення групи, участь в оздобленні ігрового майданчика, спільне виготовлення атрибутів для здійснення ігрової діяльності тощо.
Разом з позитивними напрацюваннями слід відзначити:
- недостатнє залучення малоактивних батьків до участі у житті групи;
- відсутність такої форма роботи, як висвітлення досвіду родинного виховання;
- недостатню увагу до проблеми не систематичного відвідування та тривалої відсутності окремих дітей групи.
Рекомендації:
1. Вихователю Розум'як М.В.:
1.1. Самостійно опрацювати методичні матеріали з теми «Інноваційні та інтерактивні форми роботи з батьками».
1.2. Щоденно вносити в календарний план індивідуальну роботу з дітьми (розділ програми, мета, прізвища дітей), проводити індивідуальну роботу відповідно плану.
1.3. Поповнити предметно-ігрове оснащення групи відповідно Типовому переліку.
1.4. Неухильно дотримуватися рухового режиму в роботі з дітьми.
1.5. Не допускати перевантаження дітей під час занять, дотримуватись термінів проведення занять.
1.6. Для закріплення знань з валеології системно використовувати практичні методи: моделювання ситуацій, вправляння, елементарні досліди.
1.7. Проводити системну роботу з вправляння дітей у звуковимові, використовуючи артикуляційні вправи, потішки, примовки, віршовану пальчикову гімнастику.
1.8. При організації взаємодії з батьками використовувати інноваційні та інтерактивні форми роботи: пропаганда кращого досвіду сімейного виховання, організація дистанційного спілкування на актуальні теми.
1.9. Для вивчення рівня педагогічної культури та освіченості батьків в питанні виховання та розвитку дітей, проблем та запитів щодо виховання та освіти дітей систематично використовувати в роботі анкетування.
1.10. Систематично проводити аналіз відвідування дітьми закладу та з’ясовувати причину невідвідування.
Члени комісії: Гречишкіна О.О.
Янкова А.В. ФулгаІ.М.
З довідкою ознайомлена: Розум'як М.В.
Довідка
за результатами тематичного вивчення з питання
«Стан роботи з формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах війни»
На виконання Плану роботи на 2023 – 2024 навчальний рік та наказу по закладу від 29 лютого 2024 року № 30 «Про проведення тематичного вивчення з питання «Стан роботи з формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах війни» та з метою вивчення рівня сформованості у всіх учасників педагогічного процесу навичок щодо захисту свого ментального здоров’я в умовах війни, у закладі з 11 по 15 березня 2024 року проводилось тематичне вивчення.
Вивченням були охоплені питання:
- Планування освітнього процесу з питань ментального здоров’я.
- Створення умов для формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах війни.
- Рівень сформованості практичних навичок щодо збереження ментального здоров'я.
Методи дослідження:
- аналіз ділової документації;
- спостереження за інтегруванням в освітній процес практик збереження ментального здоров’я;
- експертиза розвитково-дидактичного матеріалу з даної тематики;
- бесіди з дітьми, вихователями.
Зберегти ментальне здоров’я на етапі дошкільного віку вкрай важливо: це формує основи психічного благополуччя, яке впливатиме на всю життєву траєкторію дитини. Навички та стратегії, які формуються в дошкільному дитинстві, мають потенціал визначати психічне здоров’я дитини й надалі. Навчання стратегій ефективного управління стресом у дошкільному віці допомагає сформувати позитивні звички та знизити ризик розвитку психічних проблем у майбутньому. Ранні роки є часом для формування позитивних звичок, таких як регулярна фізична активність, здоровий сон, правильне харчування, і ці звички впливають на ментальне здоров’я. Здатність усвідомлювати свої емоції, висловлювати свої почуття та бути чутливим до почуттів інших є ключовою для розвитку здорових міжособистісних стосунків. Розвиток позитивної самооцінки в дошкільному віці визначається прийняттям себе та розумінням власної цінності. Навички та вміння для підтримки ментального здоров’я, сформовані в дітей на ранніх етапах, сприятимуть створенню основи для психічного благополуччя, яке підтримає їх протягом усього життя.
Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Головне, щоби дитина “випустила пару” і водночас не нашкодила ні собі, ні навколишнім, ні стосункам із ними. Так дитина навчиться розуміти, що коли кепський настрій – йому часто можна дати раду”
Дошкільний заклад — це перш за все соціалізація та гра. Якщо дитина в дошкільний період не награлася саме у групі дітей свого віку, то надалі це може позначитися на її навичках комунікації. Саме тому так важливо для дітей відвідувати садок і мати можливість робити це без перерв, попри війну.
Вивченням встановлено, що вихователі приділяють належну увагу питанням планування освітнього процесу з елементами практик ментального здоров’я.
Слід зазначити, що вихователі ретельно готуються до роботи з дітьми: чітко планують роботу, опрацьовують методичну літературу, продумують організацію занять з елементами корекції психоемоційної сфери дітей, використовують різноманітний матеріал під час роботи, Інтернет – ресурси; звертають увагу на те, яким попереднім досвідом володіють діти, які знання, вміння та навички вони мають, як застосують їх у різних видах діяльності. У своїй роботі педагоги використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей, інтерактивні методи і прийоми.
Також вивченням встановлено, що в групах ведеться робота з корекції ментального здоров’я і поза заняттями. Педагоги широко використовують психологічні хвилинки, вправи на дихання тощо.
З метою зниження тривожності вихователем групи раннього віку Розум’як М.В. проводяться словесні ігри «Голоси тварин», «Придумаємо казку»; малорухомі ігри та вправи для зняття стресу, тривоги та паніки у дітей: «Обійманці», «Малюємо по тілу», «Лимон», «Лінива кішка прокидається», «Масаж «Потяг»; дихальні техніки «Плюшевий друг», «Повітряна куля», «Кульбабка», «Яблучне дихання». Також вихователь практикує слухання аудіоказок та пісень для малюків.
Спостерігаючи за дітьми середньої групи № 3 «Ягідка», педагоги та батьки занепокоєні тим, що поведінка дітей змінилася: хтось почав закриватися в собі, хтось боїться гучних звуків. На вулиці діти гостро реагують на сигнал повітряної тривоги, а між собою граються в ігри, використовуючи різні навколо воєнні слова. Для корекції емоційної сфери педагоги підібрали матеріал, який допомагає зменшити тривогу, заспокоїтись. Одна із методик – перевтілення. Діти уявляють себе метеликом, м’ячиком, і в такий спосіб розслабляються. Нові техніки допомагають дітям знімати стрес під час роботи з дітьми на заняттях, в повсякденному житті, під час ігор і коли дітям доводиться довгий час знаходитися в укритті, а саме: дихальна гімнастика, психогімнастика, пальчикова йога «Мудри», ігри рекомендовані МОЗ України, вправи Сама Вріті, ігрові картки Світлани Ройз «Обійманці», «Картки сили».
В інклюзивній групі № 2 «Бджілка» сформована папка «Ментальне здоров’я», до якої входять дихальні техніки для зняття стресу та панічних атак, ігри Світлани Ройз для зняття стресу в дітей і дорослих, тілесні техніки запобігання стресу, вправи для релаксації та нормалізації самопочуття, ігри для зняття стресу та тривоги, вправи на розслаблення для дітей, вправи на зняття психоемоційного напруження, м’язового напруження, цілющі мудри. Усі ці вправи та ігри допомагають покращити самопочуття, подолати відчуття стресу та страху. Вони спрямовані на зниження рівня тривожності, сприяють формуванню почуття впевненості, щастя та поверненню відчуття безпеки.
Дані ігри та вправи вихователь Фулга І.М. та асистент вихователя Гвардіон І.М. проводять з дітьми під час заняття, протягом дня та в укритті під час повітряної тривоги, щоб полегшити емоційний стан дітей, покращити самопочуття.
У логопедичній групі № 5 «Дзвіночки» психологічний супровід здійснюється протягом усього освітнього процесу. Проводяться групові та індивідуальні вправи, заняття та рухливі ігри: «Сонячені зайчик», «Малюємо настрій музики», «Смішний малюнок», «Зобрази тварину, предмет, емоцію», «Дихай і думай красиво», «М`яч для зняття стресу», «Давайте привітаємося», мімічна гімнастика «Переможи свій страх», гра-вправа «Грицю, Грицю, повернись, повернись і посміхнись», «Настрій в кишені», «Піраміда любові», вправи від UNICEFдля дітей під час психотравмуючих подій, ігри «Кривляка», «Чарівні цукерочки», «Вітер дує та здуває», «Ласкаве імя», «Усмішка по колу», бесіда «Кольоровий опис настрою», рольова гра «Фарби» та інші.
Ефективність розв’язання завдань з покращення ментального здоров’я дітей залежить від налагодженості тісної взаємодії між педагогами і батьками. Так просвітницька робота з сім’ями вихованців закладу проводиться у різних формах співпраці з ними (батьківські збори, бесіди, перегляд фрагментів освітньої роботи у відкритих ресурсах, тематичні папки, електронні бібліотеки, онлайн-консультації, тощо) і передбачає ознайомлення батьків із специфікою освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
За результатами тематичного вивчення можна зробити наступні висновки: в дошкільному навчальному закладі створенні належні умови, щодо організації роботи з формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах війни дошкільників. Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, педагоги ЗДО щоденно здійснюють формують та закріплюють у дітей навички щодо захисту свого ментального здоров’я в умовах війни
Це досягається застосуванням широкого спектру дидактичного та ігрового матеріалу з даного питання. Під час вивчення грубих порушень не виявлено, мали місце невеликі недоліки організаційного характеру, які були усунені до закінчення вивчення. Тому, педагогам і надалі необхідно працювати над підвищенням свого професійного рівня, над поповненням ігрового та дидактичного матеріалу з питань ментального здоров’я, проявляти творчість, винахідливість у роботі з дітьми.
Рекомендовано:
З метою покращення роботи щодо закріплення навичок з корекції ментального здоров’я, виходячи з вищезазначеного:
- Визначити роботу педагогічного колективу дошкільного закладу з корекції психоемоційної сфери вихованців такою, що ведеться на достатньому рівні.
- Педагогам закладу продовжувати систематичну роботу з покращення ментального здоров’я дошкільників
Постійно.
- Вихователям усіх вікових груп поповнювати дидактичні ігри, демонстраційний та роздатковий матеріал з даної тематики.
До 01.09.2024
Директор О.Гречишкіна
Довідка
за результатами тематичного вивчення з питання
«Стан роботи з формування національно-патріотичної свідомості
дітей дошкільного віку»
На виконання Плану роботи на 2023 – 2024 навчальний рік та наказу по закладу від 09 жовтня 2023 року № 179 «Про проведення тематичного вивчення з питання «Стан роботи з формування національно-патріотичної свідомості дітей дошкільного віку» та з метою вивчення рівня сформованості у дітей любові до рідної країни, ознайомлення зі звичаями та традиціями українців, формування національної самосвідомості, громадянської культури, патріотичних почуттів у всіх учасників педагогічного процесу, у закладі з 23 по 27 жовтня 2023 року проводилось тематичне вивчення.
Вивченням були охоплені питання:
- Планування освітнього процесу з питань формування національної свідомості дошкільників.
- Створення умов для формування національної свідомості дошкільників.
- Рівень сформованості національної свідомості дошкільників.
Методи дослідження:
- аналіз ділової документації;
- спостереження за здійсненням освітнього процесу;
- експертиза предметно-просторового середовища;
- бесіди з дітьми, вихователями.
Патріотичне виховання – одна із складових систем гармонійного розвитку дошкільника. Базисом патріотичного виховання є певна сума знань окреслена державним стандартом дошкільної освіти в Україні. Діюча програма економічної і соціальної розбудови Української держави має блок завдань спрямованих на розвиток освіти і виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетних проявів цих завдань є створення певних передумов громадянської поведінки побудованих на засадах моралі. Виокремлюючи із системи освіти дошкільний вік, науковці розглядають його як період в якому закладаються основи патріотичного виховання, формується патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність особистості дитини. Тому, наразі, патріотичне виховання дітей дошкільного віку розглядається як пріоритетний напрямок освітньої діяльності.
Актуальність питання патріотичного виховання дошкільників обумовлюється тим, що формування громадянської позиції свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, духовного повсякденного буття, уважного ставлення до людей. Саме з раннього дитинства, з перших років життя дитини починається плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів.
Вивченням встановлено, що вихователі приділяють належну увагу питанням планування освітнього процесу з патріотичного виховання. Тематика занять з національно-патріотичного відображена в щомісячних перспективних планах роботи, при цьому враховуються види дитячої діяльності, їх чергування: розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, малювання, ліплення, аплікація, музичні заняття та розваги. Календарні плани роботи вихователів відображають розгорнуту роботу з дітьми на заняттях, а саме, програмовий зміст, де чітко вказані навчальні, розвивальні та виховні завдання, обладнання та матеріал, що використовуються під час занять, наочні та демонстраційні зразки, роздатковий матеріал.
Слід зазначити, що вихователі ретельно готуються до роботи з дітьми: чітко планують роботу, опрацьовують методичну літературу, продумують організацію занять, використовують різноманітний матеріал під час роботи, Інтернет – ресурси; звертають увагу на те, яким попереднім досвідом володіють діти, які знання, вміння та навички вони мають, як застосують їх у різних видах пізнавальної діяльності. У своїй роботі педагоги використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей, інтерактивні методи і прийоми. Заняття з дітьми педагоги намагаються проводити нетрадиційно, інтегруючи пізнавальні та продуктивні види діяльності. Знання, які педагоги дають дітям, базуються на духовному та моральному досвіді кожної дитини.
Протягом вересня - жовтня 2023-2024 навчального року планувалася робота за тематичними тижнями: «Україна в моєму серці», «Тиждень батьківства». Вихователі використовували тематичний підхід до організації роботи з патріотичного виховання дошкільників. Використовували різні форми роботи: заняття, бесіди, розглядання ілюстрацій, читання творів художньої літератури, робота з батьками. Навчальні заняття проводилися в основному інтегровані. Вихователі проводили заняття на теми: «Мандруємо рідним краєм», «Мій дім, моя сім’я», «Видатні люди нашого краю» за творами В.Сухомлинського, «Ми – українці», «Державні символи», «Українські народі іграшки та ігри».
Педагоги використовували різноманітні методи і прийоми: дидактичні ігри, бесіди, проблемні запитання, художнє слово, полілоги. Вихователь групи № 3 Дічкова Т.Д. широко використовувала усну народну творчість: казки, загадки, заклички, народні ігри, пісеньки. Вихователь групи № 5 Коденець О.О. на заняттях та у повсякденному житті практикувала нетрадиційні методи і прийоми під час декоративного малювання (пальчиком, квачиком).
Як позитивне слід відмітити, що вихователі вікових груп практикували сучасні методи і прийоми роботи: вправи психогімнастики, емпатії, методи ТРВЗ, милування природою.
Також вивченням встановлено, що в групах ведеться робота з національно-патріотичного і поза заняттями. Педагоги широко використовують український фольклор, ознайомлюють дітей з українськими письменниками та їх творами; розширюють знання дітей про побут та звичаї українського народу. В групах молодшого та середнього віку вихователі під час ігор використовують забавлянки, потішки, вивчають приказки, мирилки, лічилки, заклички.
Аналіз предметно-розвивального середовища з національно-патріотичного виховання показав, що у всіх групах організовані осередки з патріотичного виховання, що всі вони розміщені у світлому, зручному для огляду місті, візуально відокремлені від ігрових центрів. В куточках розміщений герб, прапор, народознавчі куточки, де зібраний матеріал: народна іграшка, посуд, українські рушники, елементи українського одягу, українська вишивка, в наявності художня література українських письменників та поетів тощо. Також в рамка вивчення в закладі була проведена виставка-презентація, на якій були представлені нові дидактичні ігри для ознайомлення з історією і сучасним життям рідної країни: «Гостинці для ЗСУ», «До дня захисника України», «Правда чи вигадка?», «Які захисники України?», «Що потрібно захисникам і захисницям України?», «Чим багата Україна?», «Намисто складаю – рідну мову вивчаю», «Рослинні символи України», «Українці які?», «Яка твоя країна?».
Вихователями груп спільно з батьками проведена велика робота щодо оформлення осередків та виготовлення атрибутів. Атрибути та ігрове обладнання безпечне, естетичне, акуратно зберігається. Така організація предметно-ігрового розвивального середовища дає дітям змогу закріплювати набуті знання в самостійній ігровій та продуктивній діяльності, обираючи улюблені ігри та заняття.
Отже, стан предметно-розвивального середовища з національно-патріотичного виховання у вікових групах закладу знаходиться на належному рівні.
Ефективність розв’язання завдань національно-патріотичного виховання залежить від налагодженості тісної взаємодії між педагогами і батьками. Так просвітницька робота з сім’ями вихованців закладу проводиться у різних формах співпраці з ними (батьківські збори, семінари, бесіди, перегляд фрагментів освітньої роботи у відкритих ресурсах, тематичні папки, стінгазети дитячого садка, електронні бібліотеки, онлайн-консультації, тощо) і передбачає ознайомлення батьків із специфікою освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
Слід відмітити вдале проведення акцій спільно з батьками «Хода пам’яті на честь ЗСУ», «Щедра випічка для захисників», «День гарбуза».
Рівень сформованості національної свідомості вивчався під час бесід з дітьми та під час занять з народознавства. 60 % дітей молодшого та середнього дошкільного віку позитивно ставляться до того, що вони – українці, знають назву країни, свого міста та дошкільного закладу, державні та народні символи, український посуд, одяг, іграшки, фольклор (казки, прислів’я, пісні, вірші). Діти добре розуміють українську мову, мають багато українських слів в активному словнику, однак українське зв’язне мовлення розвинене слабко, не всі діти називають рослини рідного краю.
Діти старших груп усвідомлюють себе громадянами України, знають державні та народні символи, назву свого міста, обізнані з його пам’ятками, мають уявлення про народні ремесла, український посуд, одяг, іграшки, страви, ознайомлені з творами українських письменників, поетів, грають у народні ігри, розповідають легенди, знають основи природодоцільної поведінки. Однак, свої знання не використовують при організації сюжетних та самостійних ігор.
За результатами тематичного вивчення можна зробити наступні висновки: в дошкільному навчальному закладі створенні належні умови, щодо організації роботи з національно-патріотичного виховання дошкільників. Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, у контексті духовного розвитку особистості, педагоги ДНЗ здійснюють виховання в дітях патріотизму, національної свідомості, любові та поваги до своєї країни і її людей. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про сьогодення, історію, традиції, культуру рідної країни. Під час вивчення грубих порушень не виявлено, мали місце невеликі недоліки організаційного характеру, які були усунені до закінчення вивчення. Тому, педагогам і надалі необхідно працювати над підвищенням свого професійного рівня, над поліпшенням матеріальної бази, проявляти творчість, винахідливість у роботі з дітьми.
Рекомендовано:
З метою покращення роботи щодо формування національної свідомості дітей дошкільного віку, виходячи з вищезазначеного:
- Визначити роботу педагогічного колективу дошкільного закладу з національно-патріотичного виховання дошкільників такою, що ведеться на достатньому рівні і відповідає вимогам Стандарту дошкільної освіти.
- Педагогам закладу продовжувати систематичну роботу з національно-патріотичного виховання.
Постійно.
- Вихователям усіх вікових груп систематизувати дидактичні ігри патріотичного спрямування, демонстраційний та роздатковий матеріал.
До 09.11.2023.
Директор О.Гречишкіна
З довідкою ознайомлені:
